Українці фільтрують інформацію ЗМІ
Більше половини українців (60,2%) визначають, якій інформації можна довіряти, самостійно аналізуючи її з різних джерел. Кожен четвертий респондент довіряє думці авторитетних людей (25,8%), а також телепрограмам, учасники яких мають говорити й відповідати на запитання без підготовки (23,1%). Кожен шостий опитаний (15,4%) довіряє тільки певним ЗМІ, журналістам.
Кожного другого українця цікавлять політичні (51,7%) та економічні (50,2%) новини. Про це свідчать результати телефонного опитування «ЗМІ в Україні», проведеного Інститутом Горшеніна.
Близько третини респондентів (35,6%) віддають перевагу соціальним новинам, близько чверті — кримінальним (28,9), спортивним (25,5), а також новинам у сфері культури і шоу-бізнесу (24,8%). Новини з гуманітарної сфери цікавлять 17,4% опитаних. Інші новини приваблюють 2,8% громадян України, а 1,9% не цікавляться новинами взагалі. Важко було відповістити на це запитання 1,5% респондентів.
Більшість українців (76,7%) віддають перевагу телебаченню як джерелу інформації. Менше половини опитаних (40,2%) отримують новини з друкованих ЗМІ, кожен четвертий (25,7%) — від друзів або знайомих. Вибирають радіо 21,1% респондентів, Інтернет — 16,8%. Іншими джерелами інформації користуються 1,3% опитаних, а 1,8% не цікавляться подіями в Україні. Вагалися з відповіддю на це запитання 3,3% громадян України.
Майже половина українців (45,8%) дивляться новини й інформаційні програми того телеканалу, який транслює їх у зручний для респондентів час. Кожен четвертий обирає телеканал, на якому зрозуміло викладається інформація (25,9%), на якому інформація викликає довіру (24,8%), інформація викладається об’єктивно (23,1%). За звичкою дивиться той чи інший телеканал кожен п’ятий українець (20,2%), кожному шостому подобаються ведучі або оформлення програми (15,7%). При цьому кожен десятий зізнався, що обирає телеканал випадково (10,8%), а також у тому разі, коли інтерпретація інформації каналу збігається з його власною думкою (9,6%). Зізналися, що не мають можливості обирати телеканал, 3,7% респондентів. Дивляться телеканали за рекомендацією людей, котрим довіряють, 2,3%, і стільки ж (2,3%) віддали перевагу відповіді «інше». Вагалися з відповіддю на це запитання 3,9% громадян України.
Більше половини українців (60,2%) визначають, якій інформації можна довіряти, самостійно аналізуючи її з різних джерел. Кожен четвертий респондент довіряє думці авторитетних людей (25,8%), а також телепрограмам, учасники яких мають говорити й відповідати на запитання без підготовки (23,1%). Кожен шостий опитаний (15,4%) довіряє тільки певним ЗМІ, журналістам. Відповідь «інше» на це запитання дали 4,2% респондентів, при цьому 5,8% заявили, що не довіряють жодній інформації зі ЗМІ. Вагалися з відповіддю на запитання 4,5%.
Коментуючи результати дослідження, експерт Інституту Горшеніна Марина Ткаченко відзначила, що наразі український інформпростір перенасичений політичною інформацією.
«В Україні сформувалася певна мода на подачу новин. Навіть інформприводи, які не мають явного політичного забарвлення, часто подаються засобами масової інформації у політичній інтерпретації. Зазвичай це стосується подій у сфері освіти, культури, видавництва, того ж таки телебачення. Деякі ЗМІ вже ухитрилися політизувати недавню церемонію вручення „Телетріумфу“. Ось чому кожного другого українця (51,7% опитаних) цікавить саме політична інформація. І пов’язане це, на наш погляд, із надміром політичних та навколополітичних смислів у медійному просторі», — сказала вона.
Також, на думку експерта, не дивно, що в період кризи інтерес до економічних новин посідає друге місце. «На цьому тлі сиротливий вигляд мають 17,4% опитаних, які цікавляться гуманітарною сферою. У країні, бідній на гуманітарні практики та культурні проекти, навряд чи цей відсоток найближчим часом зростатиме», — вважає експерт.
Телефонне опитування «ЗМІ в Україні» проводив Інститут Горшеніна з 14 по 16 листопада 2011 р. Усього згідно із випадковою вибіркою було опитано 1000 осіб віком від 18 років у всіх обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує 3,2%.
Джерело: «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ»
