«В КОД („Комітет опору диктатурі“) вступать я в настоящий момент не вижу смысла, потому что (деятельность) некоторых партий, которые находятся в КОДе… идет вразрез нашей программе»,— заявил Кличко. При этом он отметил, что «УДАР» остается оппозиционной партией и согласовывает свои действия с «Комитетом сопротивления диктатуре». «А такого, чтобы перекрасить мир в черный и белый цвета, как делает это на сегодняшний день оппозиция, это путь в никуда».
Журналісти чітко відокремили головні тези:
1.Кличко опозиція, тому опозиція не повинна з ним боротися.
2. Серед опозиції є деякі партії, які не влаштовують Кличка, тому він не хоче об'єднуватись.
3. В світі чорного і білого, в світі добра і зла (за Біблією) Кличко хоче кольору (веселка, нагадаю, символ секс-меншин)
Як бачимо, все крутиться навколо одного й того ж: ОПОЗИЦІЙНОСТІ. Клічко має називати себе опозиційним, бо
- опозиція має суттєву підтримку в суспільстві, тому краще не сподіватися на провладний електорат, який однак забере ПР, а боротися за усіх інших. Дехто говорить, що люди розділені на 3 частини — за владу, проти неї, ті що не визначились. Але світ чорно-білий: усі виборці не на 3, а на 2 частини: ті, що голосують за тебе і ті. що за тебе не голосують За голосами тих, хто проти і тих, хто утримався мандати не визначають.
- критика з боку опозиції дієвіше і суттєвіше, ніж критика з боку влади, знижує рейтинг.
Таким чином, головне уникнути критики з боку опозиції. І головна задача Кличка — найдовше відтягнути той момент, коли опозиція почне його критикувати. У відповідь, щоб довести його опозиційність, це має почати робити і влада, тоді УДАР попаде під перехресний удар, а Віталію цього б не хотілося. Йому б хотілось, щоб йому усі сприяли, сподіваючись на нього, як на майбутнього партнера. Але так не буде, адже тоді вийде як з іншими опозиціонерами — Ляшко і Королевською, коли опозиція їх «розмазує», а влада створює максимум умов. Чи потрібна УДАРУ така ситуація? Зрештою, йомовірно, що Ляшко, Королевська, Гриценко і Ющенко створять свій КОД — комітет обслуговування диктатури. Дехто з них вже говорить про це. Але поки не час дій.
- Ідея третьої сили не нова. В неконфронтаційних суспільствах таке трапляється, а в нашому це неможливо. Кожен має чітко сказати — ти за Януковича чи проти. Якщо «За», то маєш повторити вектор Тигипка, якщо проти — вектор Самооборони та Фронта змін. Якщо ти вдаєш, що є інший вектор, то ти або маєш помилковий план подолання влади, або влада розробила точний план подолання тебе.
- Ну і останнее: Чому Віталій зробив цю заяву зараз? Міг же ще потягнути кота за хвіст! Я не знаю. Але версією поділюсь: Кажуть, Віталій пообіцяв не балотуватися на мера Києва. Але виходячи з політичних реалій. він не може цього зробити — мусить. Ймовірно, політтехнологи знайшли вихід: ВІТАЛІЙ НЕ БУДЕ БАЛАТУВАТИСЯ ЯК СПІЛЬНИЙ КАНДИДАТ ВІД ОПОЗИЦІЇ. Тобто, це нібито і є виконання обіцянки… А балотуватись в морі інших опозиціонерів — хороший привід гарно програти і звинуватити інших…
Але це не опозиція відмовилася підтримувати Кличка, це він сам відмовився бути з опозицією. А це дві великі різниці, як кажуть в Одесі.
Клічко — не політик. Він цілком може помилятися в політичних тонкощах. В фільмі «Клички» чітко демонструвалась природна прямолінійність Віталія. Фільм хороший і я повірив, що Віталій впертий і прямолінійний. Тож, він цілком може не знати, яку мету переслідують промотори, виводячи його на ринг проти того чи іншого спортивного чи політичного опонента.
Свою мету я бачу в тому, щоб пояснити Віталію, якого я хочу бачити в реальній опозиції, його команді і його потенційним виборцям, що насправді відбувається. Впевнений, команда (чи її впливова частина) й так все знає, але при цьому водить за носа Віталія і виборців.
Чи Віталій все ж політик? І все це розуміє? і сам бере участь в цій «тонкій» грі?
P. S. Про те, які партії в КОДІ погані і чому УДАР не хоче з ними об'єднуватися. Про ціну компромісу, і про місце мети в компромісі напишу іншим разом)))
P.S. Я готовий усі свої сили, авторитет і досвід витратити на перемогу будь-якого кандидата від об'єднаної опозиції, в тому числі й Віталія Кличка. Усіх інших — незалежно від прізвищ, посад і кольорової орієнтації — вважатиму кандидатами від влади.
