На запитання, чи зможуть поєднати свої зусилля опозиційні партії, відповідь дуже проста: іншого виходу просто немає. Таке міркування висловив голова Івано-Франківської обласної ради, головний «свободівець» Прикарпаття Олександр Сич.

«Звичайно, якщо перед усіма тими, які нині мають реальний вплив на перебіг політичних процесів в Україні, стоятиме стратегічна мета — сформувати в парламенті більшість і вберегти державу від зміни пріоритетів у її розвитку. Якщо ж таку мету перед собою провідні політичні сили не поставлять, то весь передвиборчий процес, зокрема й переговорний процес, зводитиметься до якихось тактичних ухилянь з метою обдурити один одного, пройти до ВР, а там уже якось буде. Така загроза, очевидно, є…»,— підкреслив він.

На його думку, Івано-Франківщина має прекрасний досвід консолідації: «Прикарпатський політикум генетично тяжіє до такої консолідації і таким досвідом уже може ділитися на всеукраїнському рівні. Нагадаю, що в 2002 році, коли сформувався блок партій „Наша Україна“, то із 10 партій, які підписали угоду на всеукраїнському рівні, тільки в Івано-Франківській області дев'ять підписали на регіональному рівні. В усіх інших областях було по три-чотири, максимум п'ять. і той факт, що ми в 2010 році після завершення місцевих виборів зуміли сісти, порозумітися і сформувати таку неформальну більшість в обласній раді, свідчить про те, що цей досвід живе і його можна використовувати».

Сич вважає, що тут будуть і об'єктивні, й суб'єктивні чинники, зможемо порозумітися чи ні, зможемо виставити проти кожного провладного кандидата свого опозиційного…

Він переконаний, що нині може бути сформовано як мінімум три головні колони, які відображають політико-ідеологічний спектр: націоналістична, ліберальна, соціал-демократична. Звичайно, це умовні назви. І ці три колони, очевидно, уособлюють партії ВО «Свобода», «Фронт змін» та ВО «Батьківщина». І вони можуть стати такими своєрідними інтеграторами, які підтягнуть інші політичні сили до союзництва. А як саме вони робитимуть це, як враховуватимуть інтереси інших політичних сил — це вже питання тактики.

Ксенія ЛІЩИНСЬКА

Джерело: Gazeta.ua