Вчера, 13 ноября, состоялись довыборы по двум округам в Комсомольский райсовет города Херсона.

Картина маслом: На округе № 20 (Центр-школа № 1) победу одержал представитель КПУ Индыченко, за которого проголосовали 85 избирателей. Далее места распределились так: Саминина ("ВО «Батькiвщина») — 61, Олейник («УДАР Виталия Кличка») — 37, Христенко (Партия Регионов) — 35, Калиниченко («Фронт Змiн») — 21, Против всех — 19.

Из в общей сложности 5 тысяч избирателей в этом округе проголосовали 259 избирателей.

На избирательном округе № 18 (Центр-школа № 11) победил представитель ПР В. Кривонос. За него проголосовало 142 избирателя. Нужно отметить, что кандидат от ПР на одном участке своего округа набрал всего 42 голоса и был на третьем месте, но удивительным образом картина изменилась на соседнем участке, там регионала поддержало 100 человек.

Говорить о неизбежности социально-политического взрыва в Украине пока что так же рано, как и о готовности власти его погасить. Тем не менее, тема общественного бунта…
…с каждым днем набирает всё больший интерес в обществе, оставив далеко позади надоевшие споры о бессмысленных выборах и губительных реформах. Одни говорят о новой «революции» со злобным страхом, другие с наивной надеждой, третьи просто злорадно и многозначительно ухмыляются.
Даже недавний переход Анатолия Могилева на другую работу некоторые сразу же связали с темой социальной напряженности в стране. Кое-то счел, что его сняли с должности главы МВД за то, что он не задавил акции «афганцев» и «чернобыльцев» в зародыше, допустил трансляцию этого провоцирующего хулиганства на всю страну. Их оппоненты, напротив, верят в Анатолия Владимировича, и считают, что ему поручили управлять Крымом именно потому, что он способен держать полуостров в своих крепких руках – не допуская всякого там экстремизма и сепаратизма с чьей бы ни было стороны.

Партія регіонів наполягатиме на змішаній системі парламентських виборів в 2012 році і на 5% прохідному бар'єрі.

За словами голови фракції ПР Михайла Чечетова, у «регіоналів» є три принципові позиції щодо законопроекту про парламентські вибори, які «в будь-якому випадку будуть в підсумковому варіанті закону».

По-перше, зазначив політик, повинна бути змішана система виборів (225 депутатів оберуть за партійними списками, 225 — по мажоритарних округах), по-друге, можливість для однієї людини йти і за списком, і за мажоритаркою, по-третє, прохідний бар'єр для партій повинен бути не нижче, ніж 5%.

Большинство украинских политиков уверено, что следующие выборы в Верховную Раду будут смешанными, а потому уже вовсю «окучивают» мажоритарные округа. Этим занимается и власть, и оппозиция. Причем в обоих лагерях нет согласия по поводу «единых кандидатов».
«Многие депутаты считают, что заплатить за место в партсписке будет дороже, чем провести кампанию в округе. Но чтобы победить в округе, нужна полная поддержка админресурса», — уверен политолог Вадим Карасев.
Цена вопроса будет колебаться в пределах $1—20 млн. За $1 млн можно будет завоевать сельский округ. «Но только если у кандидата там есть рейтинг порядка 30% и договоренности с властью. Если нет — $3—5 млн», — говорит человек, который провел несколько избирательных кампаний.

Лідер всеукраїнського об'єднання «Свобода» Олег Тягнибок прокоментував у Черкасах нещодавній штурм афганцями приміщення Верховної Ради України.

«Допустилися ряду помилок,— сказав політик. – Треба знати, що з приміщення Верховної Ради є вісім виходів, тож треба було їх усі перекрити, послати туди перевірених людей. Та й штурмувати Раду треба було не тоді, коли там сидів сам Чечетов, а тоді коли б усі депутати від різних фракцій були присутні».

Тягнибок вважає, що треба було прориватися до трибуни.

"Важливим завданням було би прорватися до мікрофона. І оголосити: «Депутати, звичайно ж не шановні, ви в оточенні і ніхто звідси не вийде. Ми вимагаємо негайного розпуску парламенту. Даємо вам два місяці для проведення нових виборів»,— фантазував «свободівець».

Культуролог і політолог Тарас Возняк вважає, що стимулювання різними силами, як у владі, так і з-за кордону, галицького сепаратизму має на меті ізолювати Україну від європейського інтеграційного проекту.
«У 2004 році Галичина нарешті „об'єдналася“ з Центральною Україною на ґрунті політичних уподобань. А це становило пряму загрозу тим, хто не потребує єдиної та демократичної України. Тому потрібно було зробити все, аби Галичина будь-що постала в очах решти українців неприйнятною чи хоча б іншою. Було застосовано тактику педалювання ультранаціоналістичних політичних настроїв у Галичині, які, хто б що про це не казав, навряд чи приживуться на решті України» — пише Возняк у своїй статті.
На його думку, автори цього проекту намагаються досягти кількох цілей.

Останні виступи афганців і чорнобильців, як раніше підприємців, свідчать про те, що найбільш активними в цих акціях виступають представники Сходу, а не Заходу України.

Політична активність “бандерівців” суттєво знизилась після Помаранчевої революції. Натомість “донбаські”, повіривши в гасло Януковича “про покращення життя вже сьогодні”, активізували свої зусилля. Якщо раніше ключовою виступала політична складова, то тепер – соціальна, економічна. Але в обох випадках люди вимагають справедливості.

Кожна революція має свій колір. Не випадково російські політтехнологи говорять про “кольорові революції”, а можновладці бояться народного гніву. Втім, ніколи “революція троянд” у Грузії, чи “верблюдів” або “пальмова” в Єгипті, чи киргизька, чи та ж Помаранчева не будуть віднесені до розряду “оксамитових”, які відбулися в Європі наприкінці 80-х років минулого століття (румунська як виняток, що підтверджує правило).

«Я отношусь спокойно и даже диалектически»,— сказал Литвин в эфире «5 канала» в субботу, 12 ноября, отвечая на вопрос о том, как он относится к предложению о введении системы выборов, когда 300 депутатов избираются по партийным спискам, а 150 — в мажоритарных округах, передает Интерфакс-Украина.
Спикер отметил, что в парламенте создана специальная комиссия, которая будет работать над согласованным законопроектом. По его словам, это возможность найти компромисс, однако каждая сторона должна пойти на уступки для достижения результата.
«Вначале предлагали оставить пропорциональную систему, затем предложили систему 50 на 50, теперь есть и такое предложение — 300 и 150»,— отметил Литвин.